Податок на криптовалюту в Україні 2026: закону ще немає, але декларувати треба

В Україні досі немає спеціального закону про оподаткування криптовалюти — законопроєкт №10225-д лише готується до другого читання. Але це не означає, що продаж Bitcoin не оподатковується: ДПС вимагає декларувати такі доходи за загальними правилами. Розбираємо, що діє зараз, що зміниться і як підготуватися.

Bitcoin та інші криптовалюти давно стали звичним активом для українських інвесторів. Але з податками ситуація парадоксальна: спеціального закону про оподаткування віртуальних активів досі немає, а обов'язок декларувати доходи — є.

У цій статті розбираємо, як оподатковується криптовалюта в Україні станом на 2026 рік, що передбачає законопроєкт №10225-д, чому головна проблема — це витрати на придбання, і які документи варто збирати вже зараз.

Правовий статус: закон ухвалено, але він не працює

Ще у 2022 році Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи», який мав легалізувати криптовалюту в Україні. Але він так і не набрав чинності: для цього потрібні зміни до Податкового кодексу, які визначать правила оподаткування.

Ці правила містить законопроєкт №10225-д, зареєстрований у квітні 2025 року. У вересні 2025 року Рада підтримала його в першому читанні, і станом на середину 2026 року документ готується до другого читання. Тобто фінальних, законодавчо закріплених правил оподаткування криптовалюти в Україні досі немає.

Але податки є: загальні правила вже діють

Відсутність спеціального закону не звільняє від податків. Позиція ДПС така: дохід від операцій із криптовалютою включається до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи:

• як іноземний дохід — якщо джерело виплати за кордоном (наприклад, продаж на Binance чи іншій іноземній біржі);
• як інші доходи — якщо платник є резидентом України.

Ставки — стандартні:

• 18% ПДФО;
• 5% військового збору.

Разом — 23%. Декларація подається до 1 травня року, наступного за звітним, податок сплачується до 1 серпня.

Головна проблема: витрати на придбання

Тут криється найнеприємніший нюанс чинних правил. Фіскальна позиція ДПС полягає в тому, що оподатковується вся сума, отримана від продажу криптовалюти, — без права зменшити її на витрати з придбання. Криптовалюта за чинним Податковим кодексом формально не є «інвестиційним активом» у розумінні статті 170.2, тому механізм «дохід мінус витрати», який працює для акцій, до неї прямо не прописаний.

На практиці підходи різняться. Частина податкових консультантів вважає обґрунтованим декларувати саме фінансовий результат (прибуток) — за аналогією з інвестиційними активами, з розрахунком собівартості та документальним підтвердженням витрат. Але слід розуміти: до ухвалення закону такий підхід несе ризик спору з податковою, і для значних сум варто отримати індивідуальну податкову консультацію.

У будь-якому разі документи про придбання потрібно зберігати: саме ДПС рекомендує фіксувати дату купівлі, ціну, біржу, комісії та супутні витрати.

Коли виникає податковий обов'язок

За загальною логікою чинних правил дохід виникає, коли криптовалюта перетворюється на гроші або інше майно:

• продаж крипти за фіат (гривню, долар, євро) на біржі;
• виведення коштів від продажу на банківську картку;
• P2P-продаж іншій особі;
• оплата криптовалютою товарів чи послуг.

Обмін однієї криптовалюти на іншу (наприклад, BTC на ETH) — сіра зона: чинні правила його прямо не регулюють, а законопроєкт №10225-д передбачає, що такий обмін не оподатковуватиметься. Просте зберігання крипти на гаманці чи біржі та нереалізоване зростання її вартості податку не створюють.

Що зміниться із законом №10225-д

Законопроєкт передбачає системні правила (фінальний текст ще може змінитися до другого читання):

• віртуальні активи визнаються рухомим майном;
• оподатковується прибуток: різниця між доходом від продажу та документально підтвердженими витратами на придбання;
• податок виникає при виведенні у фіат або обміні на товари/послуги, а обмін крипти на крипту не оподатковується;
• базові ставки — 18% ПДФО + 5% ВЗ;
• перехідна пільга: для активів, придбаних до набрання законом чинності, при продажу в перший рік дії закону можна буде обрати пільгову ставку 5% ПДФО.

Пільгова ставка — головна причина стежити за долею закону: для тих, хто давно тримає Bitcoin, продаж у «пільговий рік» може означати 5% замість 18% ПДФО.

Як підготуватися вже зараз: документи

Незалежно від того, коли ухвалять закон, розрахунок податку впирається в історію операцій. Варто зберігати:

• виписки та звіти з бірж (Binance та інших) за всі роки;
• історію угод: дата, актив, кількість, ціна, валюта, комісія;
• підтвердження купівлі криптовалюти (у т.ч. банківські виписки при купівлі з картки);
• історію виведення коштів на банківські рахунки.

Якщо ви торгували активно, операцій можуть бути сотні — і кожну потрібно перерахувати в гривню за курсом НБУ на дату операції. Це та сама проблема, що й з іноземними акціями, тільки без усталених правил.

На Binance історію можна отримати двома способами: експорт звітів у кабінеті або API-ключ тільки для читання (read-only) — він дає доступ до історії угод, але не дозволяє торгувати чи виводити кошти, тому його безпечно використовувати для податкових сервісів.

Незабаром в Investor Tax: підтримка криптовалюти

Сервіс Investor Tax вже рахує податки за акціями та дивідендами з Interactive Brokers і Freedom24 — і найближчим часом додає підтримку криптовалюти:

• імпорт угод із Binance через API-ключ тільки для читання;
• розрахунок фінансового результату за FIFO з курсами НБУ на дату кожної операції;
• налаштовувані ставки податку: оскільки закон ще не ухвалений, ви самі обираєте, за якими ставками ПДФО і ВЗ рахувати — 18%, 5% чи інші;
• формування даних для декларації.

Саме через відсутність закону гнучкість тут — принципова: коли правила зміняться, ви просто оберете нові ставки й перерахуєте результат, а не чекатимете оновлення сервісу.

Типові помилки власників криптовалюти

• «Закону немає — отже, і податків немає». Загальні норми Податкового кодексу діють уже зараз, і ДПС розглядає доходи від крипти як оподатковувані.
• «Я не виводив на картку — доходу немає». Продаж крипти за фіат на біржі вже може створювати дохід, навіть якщо гроші залишилися на біржовому рахунку.
• Не зберігати історію купівель. Без документів неможливо підтвердити витрати — ні зараз (за підходу «дохід мінус витрати»), ні після ухвалення закону.
• Забувати про курс НБУ. Доходи в доларах чи USDT перераховуються в гривню за офіційним курсом НБУ на дату операції, а не за курсом біржі.
• Ігнорувати CRS. Україна бере участь у міжнародному автоматичному обміні фінансовою інформацією — дані про рахунки на іноземних платформах можуть ставати видимими для ДПС.

Висновок

Станом на 2026 рік Україна перебуває в перехідному періоді: спеціального закону про оподаткування криптовалюти ще немає, але доходи від продажу вже підлягають декларуванню за загальними правилами — 18% ПДФО + 5% ВЗ. Законопроєкт №10225-д обіцяє зрозумілі правила (оподаткування прибутку при виведенні у фіат) і пільгову ставку 5% для давно придбаних активів.

Найрозумніша стратегія зараз — вести повний облік операцій і зберігати документи. Тоді, за будь-якого сценарію розвитку законодавства, розрахунок податку буде питанням техніки, а не паніки.

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною податковою, юридичною чи інвестиційною консультацією. Правила оподаткування віртуальних активів можуть змінитися після ухвалення законопроєкту №10225-д — для значних сум варто звернутися до податкового спеціаліста.